Гнат Хоткевич, 12.01.1878р
1878, 12 січня – у Харкові народився Гнат Хоткевич (літературне псевдо – Гнат Галайда), письменник, літературознавець, мистецтвознавець, бандурист, композитор, історик, етнограф, театральний і музичний діяч, педагог, автор понад 600 музичних творів.
Ще за життя його літературна спадщина була видана у 8 -томнику творів. Народившись у Харкові, він прославляв у своїх творах Гуцульщину.Незважаючи на постійний запит на його працю, ніколи не був заможним.
Отримав технічну освіту у Харківському технологічному інституті. Деякий час працював на залізниці.Заснував декілька унікальних театральних труп, акторами в яких були неписьменні селяни. Трупи успішно гастролювали містами не лише України.Хоткевич досконало грав на бандурі, написав підручник з гри на цьому інструменті. У хорі Микола Лисенка він виконував соло на бандурі й став відомим віртуозом.
Хоткевич був теоретиком народної музики в Україні. У 1902 році він брав участь у роботі ХІІ Археологічного з’їзду у Харкові й виголосив доповідь про традиції кобзарства в Україні. Для учасників з’їзду організував концерт, який став першим офіційним виступом ансамблю бандуристів в історії. Хоткевич заявив про себе, як одного з ініціаторів збереження мистецтва кобзарів за допомогою запису їхньої музики на фонограф.Хоткевич стояв осторонь літературних дискусій 1920-х років, хоч був одним із найпопулярніших письменників України. Він використовував літературне псевдо «Гнат Галайда».
Популяризував народну музику, театр, викладав у Харківському музично-драматичному інституті, у Полтаві заснував та керував капелою бандуристів.
Виховав багатьох талановитих бандуристів, більшість яких були репресовані ще на початку 1930-х років. Декому вдалося виїхати за кордон.Книги авторства Хоткевича, присвячені народним музичним інструментам, були заборонені.Шалена критика в радянській пресі, заборона його музичних творів, звільнення з роботи – кинули Гната Хоткевича та його родину в злидні. А у 1938 році його за фальшивими звинуваченнями за «участь у націоналістичній шпигунській організації» органами НКВД розстріляно.
Нині проводиться Міжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича.
На сайті Електронного архіву можна ознайомитися з анкетою заарештованого Гната Хоткевича, інформує Центр досліджень визвольного руху. А ще з ордером і протоколом обшуку, списком осіб, які згадані у свідченнях Гната Хоткевича, протоколами допитів та очної ставки, виписками з протоколу засідання «особливої трійки» УНКВС Харківської області про засудження митця до розстрілу, а також обвинувальним висновком, випискою з акту про розстріл, зверненнями дружини – Платоніди Хоткевич до Микити Хрущова, проханням надати довідку про наявність компрометуючого матеріалу на дружину і дітей Гната Хоткевича, документи про реабілітацію митця.
За даними протоколу допиту, до націоналістичних поглядів він прийшов після еміграції в Галичину 1906 року і після знайомства з Ольгою Кобилянською, Михайлом Грушевським, Кирилом Студинським, Філаретом Колессою, Михайлом Рудницьким, Олександром Барвінським. Під їхнім впливом 1913 року повернувся до Росії нібито «переконаним націоналістом». Гнат Хоткевич «визнав», що скрізь, де він працював, займався націоналістичною і шпигунською діяльністю.
Під тиском слідчих музикант вказав, що нібито завербував для шпигунської діяльності ряд діячів, які надавали цінні відомості економічного, технічного, військового й ідеологічного характеру. Усі зібрані шпигунські матеріали Хоткевич начебто передавав для німецької розвідки через вчителя німецької мови Генріха Йогансона.
29 вересня 1938 року «особлива трійка» засудила Гната Хоткевича до розстрілу з конфіскацією майна. 8 жовтня 1938 року Гната Хоткевича стратили в підвалі Харківської внутрішньої тюрми НКВС.
У 1956 році військовий прокурор Київського військового округу вніс протест у справі Хоткевича. 11 травня 1956 року Військовий трибунал Київського військового округу задовольнив протест прокурора, Гната Хоткевича реабілітували.