Skip to main content

Костянтинівський індустріальний фаховий коледж

Віра Холодна, 05.08.1893р

1893, 9 серпня (за іншими даними – 5 серпня) – у Полтаві народилася зірка німого кіно Віра Холодна.

На 16 лютого припадає річниця смерті акторки Віри Холодної — української кінодіви ери німого кіно. Усього за чотири роки зйомок вона зіграла у 50–80 фільмах (дані дослідників різняться).

І хоча до нашого часу збереглося лише п’ять кінокартин та декілька уривків за її участі, одне можна сказати напевне  за вкрай короткі терміни українка Віра Холодна змогла стати однією з найвизначніших акторок початку ХХ століття.

Віра Холодна (при народженні Левченко) народилася 5 серпня 1893 року в Полтаві, у родині вчителя словесності Василя Левченко — корінного полтавця, який працював у місцевій гімназії. Батько Віри належав до козацько-старшинського роду, що брав початок від ХVІІ століття.

Батьки майбутньої кінозірки познайомились і обвінчались у Москві — там Василь Левченко закінчив словесне відділення Московського університету, а мати Катерина Слєпцова — приватний Олександро-Маріїнський інститут шляхетних панянок. Проте на момент народження доньки батьки вже перебралися до Полтави. У 1903 році Віра вступила до приватної жіночої гімназії Зінаїди Перепьолкіної, де шляхетні панянки отримували класичну освіту. Гімназисткам викладали акторську майстерність, класичні танці, музику, малювання, що припадало Вірі до душі.

Проте на той момент мрій про акторство у Віри ще не було — понад усе дівчина хотіла стати балериною. Вона успішно склала іспит, і її прийняли до балетного училища Великого театру.

За свідченням молодшої сестри Софії Левченко, Віра виявила великі здібності до балету і щиро мріяла про сцену. Проте мріям Віри не судилося справдитися, адже її бабуся, жінка вкрай суворих правил, вважала, що балет є неприйнятною справою для молодої шляхетної панянки. 

У 1910 році, на випускному балу з нагоди закінчення жіночої гімназії, сімнадцятирічна Віра знайомиться з випускником юридичного факультету Санкт-Петербурзького університету Володимиром Холодним

Немає однозначної версії того, як Віра Холодна потрапила у кінематограф. Проте точно зрозуміло, що жінці потрібні були гроші для забезпечення родини. За однією з версій, у 1914 році Холодна звернулася до режисера Владислава Гардіна з проханням дати їй роль у кіно, хоча сама до того ніде не грала. 

Але роль Холодна все ж таки отримала: її першою появою на екрані стала героїня італійської няні в екранізації Анни Кареніної. Проте значно важливіше, як Холодна приходить до співпраці з режисером Євгеном Бауером.

Одні свідчення кажуть, що Владислав Гардін сам спрямував її до Євгена Бауера, якого вважав своїм конкурентом, і розчарований грою Віри у своєму фільмі сказав їй, що йому потрібні “актриси, а не просто красуні”. За іншою версією, продивившись “Анну Кареніну”, на Віру звернув увагу співвласник кіноательє Пауль Ернст (Павло Ґуставович) Тіман, і вручив акторці рекомендаційного листа до Євгена Бауера.

Хай там як, але незважаючи на низьку оцінку її акторських здібностей від першого режисера, вже у другому своєму фільмі Віра отримала головну роль. Це була мелодрама “Пісня переможної любові” Євгена Бауера.

У прокаті картина створила справжній ажіотаж, миттєво перенісши Холодну зі статусу “акторки-початківиці” до “талановитої зірки”. Сам режисер Євген Бауер був настільки в захваті від гри Віри, що, навіть не дочекавшись рішення кінопродюсерів, по закінченні монтажу першої стрічки взявся до другої картини з Холодною у головній ролі — “Полум’яне небо”.

Після фільмів “Пісня переможної любові” та “Полум’яне небо” публіка остаточно закохалася у Віру Холодну, а її ім’я стало синонімом успішного прокату. Спеціально для акторки писали сценарії, і вже за рік Холодна знімалася у 13 фільмах — тобто приблизно кожні три тижні виходила нова стрічка з її участю.

Фільми з українською акторкою набували популярності в Європі, Америці, Туреччині та Японії. Холодну також неодноразово запрошували зніматися в Голлівуді й Берліні (тогочасних центрах світової кіноіндустрії), але за невідомих причин вона постійно відмовлялася. Її середній гонорар за один фільм становив 25 тисяч рублів (приблизно стільки звичайні актори заробляли за рік), зірка отримувала величезну кількість любовних листів від чоловіків. Кожен наступний її фільм ставав популярнішим за попередній, а у Харкові глядачі навіть виламали двері й вибили вікна до кінотеатру “Ампір”, щоб побачити Холодну на екрані. Словом, Віра Холодна була на піку своєї слави, і їй вдавалося збирати величезні каси навіть попри війну та революції.

8 лютого Холодна виступала на благодійному концерті в одеському театрі на підтримку фонду професійного союзу театральних художників. У той день панував неймовірно сильний холод — глядачі сиділи закутані в шуби, водночас артисти виступали у легкому одязі. Після цього концерту Холодна захворіла на іспанку, різновид грипу, що в ті часи вважався дуже небезпечним. Протягом восьми днів вона були прикута до ліжка, поки уся Одеса збиралася під вікнами будинку Папудова, сподіваючись на її одужання. Проте, на жаль, цього не сталося.

За офіційними даними саме іспанка стала причиною смерті Холодної, проте не всі погоджувалися з цим твердженням.